Пятница
29.03.2024
17:24
Приветствую Вас Гость
RSS
 
embroidery.ucoz.ua
Главная Регистрация Вход
Каталог статей »
Меню сайта

Категории раздела
Мои статьи [26]

Главная » Статьи » Мои статьи

Николай Японский и его православная миссия.(2 часть)
Напрями дiяльностi Православної мiсiї в Японiї в кiнцi XIX-початку ХХ

столiття.

Якi ж причини успiху дiяльностi Православної мiсiї в Японiї i її

засновника i начальника, святителя архiєпископа Нiколая Японського?
Першi сiм рокiв дiяльностi в Японiї святитель Нiколай присвятив вивченню

країни, в яку вiн прибув, i тому, щоб стати ”японцем для японцiв” [31,

c.6]. Багато часу було витрачено на вивчення японської мови. В одному

листi до знайомих святитель Нiколай писав: ”Инстинктивно и я научился,

наконец, кое-как говорить по-японски и овладел тем самым простым и

легким способом письма, который употребляется для оригинальных и

переводных ученых сочинений” [14, c.9]. Велику частину часу Нiколай

присвятив спiлкуванню з японцями i вивченню звичаїв, культури, iсторiї,

лiтератури країни. "Нужно изучить не костюм и внешние приемы японца, а

его дух в историческом развитии”,- писав святитель Нiколай [14, c.10;

35, c.4]. Вивчаючи це, святитель Нiколай хотiв "узнать, в какой мере

осуществимы там надежды на просвещение страны евангельской проповедью”

[22, c.1]. Нiколай не гребуе вивчати досвiд роботи мiсiонерiв iнших

країн в Японiї [36, c.5]. В кiлькох працях по iсторiї Японiї святитель

Нiколай зробив цiкавi висновки. По-перше, японцi хоча i вважають свого

iмператора священною особою, але терплять при владi лише тих, "кто

отвечал национальным интересам” [22, c.2].
Нiколай помiтив велику тягу японцiв до знань, освiта в суспiльствi

Японiї поширена "почти равномерно по всем слоям общества” [22, c.2-3].

Нiколай помiтив багато нацiональної гордостi у японцiв, їхню рiшучу

боротьбу проти всього, що може бути небезпечним для нацiональних

iнтересів [22, c.3; 17]. Японцi дуже цiнують "искренность и открытость,

лояльность к традициям Японии” [9, c.5; 25, c.71].
На вiдмiну вiд мiсiонерiв iнших конфесiй, якi вiдкидали традицiйнi

релiгiї японцiв, святитель Нiколай почав шукати рацiональне зерно в

вiруваннях Японiї. Вiн помiтив слабку релiгiйнiсть японцiв, "атеизм

высшего общества и религиозный индифферентизм низшего сословия” [25,

c.70]. Це сталося, на думку святителя Нiколая, через те, що традицiйнi

релiгiъ вже вичерпали свiй потенцiал. Але вiн побачив, що традицiйнi

релiгiї заклали в японському суспiльствi фундамент для православ’я.

Сiнтоїзм виховав у японцiв чеснiсть, буддизм - взаємну любов людини до

людини; конфуцiанство - взаємну повагу [4].
Нiколай зрозумiв i внутрiшню сутнiсть японського народу: ”Японцы - народ

расположеный к поэзии и мягким чувствам” [8, c.99]. Поряд з цим

святитель Нiколай визначив i негативне в характерi японцiв, що може

завадити успiшнiй мiсiонерськiй роботi. По-перше, святителя непокоїло

"корыстолюбие японцев” [8, c.264]. В своєму щоденнику Нiколай писав:

”Чем больше прибавляешь, тем больше жадности рождается. Таким ли служить

в проповедниках Слова Божия и указателях пути спасения [8, c.334].
Також непокоїла святителя "низость чуств, двоедушие, сердечное

варварство” [8, c.264]. Але "везде труднее всего с японскою семейною

жизнью и браками” [8, c.143]. Нiколай вiдмiчав, що попри поширення

буддизму, конфуцiанства, синтоїзму в японцiв зберiгаються давнi

язичницькi традицiї, навiть полiгамний шлюб. "Взрослые потакают детям,

дают своим детям слишком много свободы” [8, c.124, 127]. Також японцi

завжди близько до серця приймають щось нове, але "потом часто это

праздничное состояние души скоро проходит” [20, c.11].
Тiльки пiсля такого детального вивчення японського суспiльства Нiколай

(Касаткiн) приступив до серйозної мiсiонерської роботи. Мiсiонерська

робота мала кiлька головних напрямiв, якi були визначенi в результатi

вивчення японського суспiльства. Першим напрямом роботи мiсiї стала

проповiдницька дiяльнiсть серед японцiв. Започаткував цю дiяльнiсть сам

святитель Нiколай й пiдходив до цiєї дiяльностi з усiєю серйознiстю.

Фактично проповiдь нагадує навчання. Спочатку проповiдувалися новачкам

основи богослов’я: Символ вiри, молитву Господню, десять заповiдей.

Заняття проводилися двiчi на тиждень. Хто з новачкiв не мiг прийти на

заняття, до тих проповiдники приходили додому. Бiльш пiдготовленi

слухачi поглиблювали свої богословськi знання. Пропущенi заняття

потрiбно було надолужити. Тiльки тi, хто добре засвоїв основи

православ’я приймали хрещення [14, c.20]. Головним успiхом святителя

Нiколая було залучення до проповiдницької дiяльностi японцiв. Одним з

найкращих проповiдникiв став перший охрещений японець Такума (Павло)

Савабе. Колишнiй синтоїстський жрець, Савабе став ревним православним

християнином i кожен день проводив проповiдi серед японцiв [14, c.13]. В

1872 роцi в Хакодате влада почала репресiї проти православних християн.

Було арештовано близько 100 осiб, зруйновано церкви в Хакодате i

Йокогамi [1, c.66]. Як згадував пiзнiше святитель Нiколай, Савабе ”не

скрылся и не умерил своей ревности, а напротив нашел возможность

сносится к заключенными в крепости и доставлять им христианские книги: у

себя же по-прежнему продолжал иметь катехизаторские собрания” [14,

c.15]. В 1875 роцi Савабе стає священником [14, c.16]. Коли в мiсiї

виникли проблеми, Савабе навiть продав родовий самурайський меч i грошi

вiддав на потреби мiсiї [14, c.22].
Не завжди вiдносини мiж Савабе та святителем Нiколаєм були безхмарними.

В 1879 роцi, коли архiєпископ Нiколай поїхав до Росiї, Савабе спробував

створити товариство за вiдокремлення Японської Православної Церкви вiд

Росiйської [15, c.72]. Нiколай засудив цей крок i вiдiслав Савабе

служити в сiльську мiсцевiсть.
Кiлька разiв присилали Нiколаю помiчникiв з Росiї, але бiльшiсть з них

не витримали вiдiрваностi вiд батькiвщини. Помiчниками святителя Нiколая

стають брати Тiхай, Анатолiй i Якiв. Святитель Нiколай писав: ”Лучших

помошников я не желал бы” [14, c.24].
Анатолiй i Якiв займалися проповiдницькою роботою, Анатолiй переклав на

ноти переклади святителя Нiколая Православної служби японською мовою

[14, c.23]. Якiв займався постановкою церковного спiву, навчав пiвчих.

На жаль, в 1893 роцi Анатолiй через хворобу помер.
Велику увагу придiляв святитель Нiколай особi тих, хто вiв проповiдi. На

його думку, проповiдник "должен быть смиренным рабом Божиим, со свежею

душою, отличным умственными способностями, крепкою волею, чистым

сердцем, но не замечающим ничего этого у себя, а считающим себя

неключимым рабом Божим” [14, c.33]. Проповiдник повинен ”хоть умереть в

той борозде, где Промысл Божий судил пахать и сеять” [14, с.45].
Проповiдi повиннi бути поступовими через розумне засвоєння - це головна

складова успiху. Нiколай бачив, що глибше приймають православ’я тi,

"душа которых глубже затронута и всколыхнута трудами, скорбями и разными

невзгодами мира сего” [20, c.8]. Нiколай вважав, що пiд час проповiдi

потрiбно "иметь перед умственным взором душу служителя, а не книгу” [20,

c.115].
Вже учнiв семiнарiї святитель Нiколай спонукав до проповiдницької

дiяльностi. На канiкули семiнаристiв завжди вiдпускали додому, аби вони

брали активну участь в життi своїх приходiв [36, c.12-13]. Сам святитель

Нiколай Японський завжди проявляв терпiння при спiлкуваннi з язичниками

[36, c.14]. При проголошеннi проповiдi, яка могла тривати до двох годин,

Нiколай Японський використовував жарти, смiшнi iсторiї, демонструючи

вiдмiнне почуття гумору i привертаючи увагу слухачiв [31, c.7].

Святитель Нiколай завжди вiдчував негаразди в роботi своїх японських

помiчникiв, намагався повчаннями, бесiдами виправити недолiки [5,

c.323]. Сам Нiколай дотримувався релiгiйної толерантностi, нiколи при

японцях не критикував мiсiонерiв, католикiв чи протестантiв, разом з

представниками англiканської церкви здiйснював богослужiння [27, c.1-2].

Але вiн не допускав поступок у догматах вiри ”и на йоту” [27, c.4].
Велику роль в поширеннi Православ’я вiдiгравали пастирськi мандрiвки.

Сам Нiколай щорiчно придiляв цьому 2 мiсяцi. В кожному населеному пунктi

проводив молебнi, навчання i бесiди з прихожанами, розмовляв про спарви

в приходi (народження, смертi). Iнодi з язичниками виникали диспути, якi

проводив Нiколай. Не уникав Нiколай Японський повчальних бесiд з дiтьми.

Вiдвiдував святитель кожен дiм християн [14, c.37-38]. Велику увагу

святитель Нiколай Японський придiляв проповiдницькiй дiяльностi серед

жiнок. Вiн вважав, що "вера Христова прочно обоснуется тогда, когда

сделается основой семейной жизни” [14, c.31].
Другим напрямом дiяльностi Православної мiсiї стала перекладацька та

видавнича дiяльнiсть. В одному з листiв Нiколай Японський писав: ”В

переводческих трудах заключается вся суть миссийного дела… В Японии же

при любви населения к чтению и при развитии уважения к печатному слову,

верующим и оглашенным прежде всего нужно давать книгу, написаную на их

родном языке, непременно хорошим слогом и тщательно, красиво и дешево

изданную” [14, c.26].
При мiсiї стараннями святителя Нiколая було створено перекладацький

центр. Сам особисто святитель Нiколай разом з Павлом Накаi переклали

майже всю Бiблiю i церковну службу на японську мову [10, c.3; 30, c.10].

Це була дуже важка i кропiтка праця. Було складено словник, кожен термiн

уважно перекладався. Нiколай писав в щоденнику: ”Никогда не делаю

уступок невежеству и не допускаю ни малейших компромиссов в отношении

точности переводов” [14, c.27]. Спочатку робився чорновий переклад,

потiм святитель Нiколай радився з японцями про точнiсть перекладу

значення термiну. "Потом мы опять ее проходим, тщательно сверяя с

оригинальним текстом ”- описував святитель свою перекладацьку роботу

[14, c.28]. Нiколаєм також були перекладенi на японську головнi молитви,

твори Димитрiя Ростовського, катехiзис для оглашених [14, c.23].

Стараннями Нiколая з Росiї привезли обладнання i в Японiї запрацювали

типографiя i лiтографiя [1, c.70]. При перекладi доводилося часто

приймати досить оригiнальнi рiшення. Наприклад, коли перекладали слово

"Бог”. На перший погляд в японськiй мовi цьому слову вiдповiдав iэроглiф

"камi”. Але Нiколай вiдкинув цю версiю, бо цей iєроглiф позначав

язичеських богiв. Нiколай Японський обрав за поради японцiв iєроглiф

"сю”, який означає ”повелитель, володар”, що за змiстом бiльше

вiдповiдало, нiж перший варiант [9, c.8]. На сьогоднiшнiй день цей

переклад Бiблiї на японську мову визнано найкращим.
Започаткував в Японiї святитель Нiколай релiгiйну перiодику. В 1877 роцi

починає друкуватися часопис "Кьоквай хосцi” (Церковний вiсник). В 1880

роцi починає виходити часопис "Православнi новини”, який друкує

настанови у вiрi, богословськi статтi, церковнi новини.
З 1893 року в Японiї видається часопис для жiнок "Уранiсiкi”

(Скромнiсть). В 1907 роцi починає друкуватися журнал "Православна

бесiда”, де друкують проповiдi на церковнi питання [14, c.42]. В 1893

роцi починає друкуватися i найвпливовiший в Японiї православний часопис

"Сiнкай” (Море духу). При мiсiї розвивається i бiблiотечна справа: при

Токiйському Воскресiнському соборi була створена бiблiотека, яка

налiчувала бiльше 12 тисяч книг [14, c.43].
В культуру Японiї Православна мiсiя принесла iконопис. Великий вплив на

японське суспiльство справила серiя iкон, якими розписував в японських

церквах iконостаси росiйський художник-iконописець В.М.Пошехонов [30,

c.9]. Японська художниця Ямасiта Рiн кiлька рокiв вивчала в росiйських

монастирях школу iконопису, потiм вона започаткувала оригiнальну

японську iконописну школу [14, c.44].
Третiм напрямом роботи православної мiсiї в Японiї стала освiтня

дiяльнiсть. Святитель Нiколай Японський придiляв велику увагу цьому

питанню: ”Миссионери… обязаны уделять часы поддержания и расширения

своего образования” [14, c.43]. Вже в 1873 роцi стараннями святителя

Нiколая в Токiо було вiдкрито школу росiйської мови, де навчалося 150

учнiв [16, c.238; 14, c.29]. Цей навчальний заклад отримав з боку

багатьох японських вельмож захист i пiдтримку. В 1875 роцi школу було

перетворено на Православну духовну семiнарiю ”Сейке сiнгакко”. Сюди

приймалися на навчання чоловiки вiком вiд 16 до 60 рокiв, курс навчання

тривав 7 рокiв. В семiнарiї вивчалися предмети: iсторiя, математика,

iєроглiфiка, лiтература, конфуцiанство, церковна iсторiя, географiя,

логiка, лiтургiка, фiзика, психологiя, богослов’я, право, фiлософiя,

церковна музика, гiмнастика; при семiнарiї iснував клуб дзю-до.

Найкращi випускники їхали вчитися до вищих навчальних закладiв Росiї

[14, c.30]. Також була створена дворiчна катехiзаторська школа. В 1873

роцi в Токiо було вiдкрито жiночу духовну школу. Там вивчали

домоводство, шиття, малювання, спiв. Велику роль в цьому закладi зiграли

викладач з Росiї М.Черкасова та Ольга Путятiна [14, c.30]. В 1875 роцi

ця школа була перетворена на жiноче духовне училище, де вивчали ще i

Закон Божий, арифметику, японську i загальну географiю, мови,

калiграфiю, житiя святих. На той час це був найкращий навчальний жiночий

заклад в Азiї [14, c.31].
На 1911 рiк стараннями Православної мiсiї i святителя Нiколая Японського

в Японiї було 6 шкiл i училищ, духовна семiнарiя [37, c. 355].
В Хакодате при мiсiї дiяла метеорологiчна станцiя, результати її

спостережень направлялися в Токiо, Петербург i Москву [15].
Четвертим напрямом дiяльностi Православної мiсiї в Японiї була

благодiйна дiяльнiсть. (Навчальнi заклади мiсiї вiдiвiдували i язичники,

нiхто їм не нав’язував свої релiгiйнi погляди. Нiколай вважав перехiд в

православну вiру справою особистою i добровiльною).
За клопотання мiсiї в Японiї вiдкривають лiкарнi, сиротинцi, притулки

для iнвалiдiв [14, c.21, 30; 16, c.239]. Надавалася допомога

депортованим айнам, якi проживали в мiстi Сандай, для допомоги бiдним

Анатолiй Тiхай створив братство допомоги [32, c.154; 16, c.239]. На цю

справу отримували пожертви iз Росiї, царська сiм’я пожертвувала 5 тисяч

доларiв [16, c.240].
За iнiцiативи мiсiї дiяли i жiночi благодiйнi органiзацiї в Японiї [14,

c.31].
Але особливою опiкою мiсiї i Японської Православної Церкви користувалися

росiйськi полоненi пiд час росiйсько-японської вiйни. Православнi японцi

створили "Товариство духовної втiхи вiйськовополонених”, проводили для

них богослужiння, органiзували вiтання i подарунки на Великдень [14,

c.50; 19, c.7]. Cвятитель Нiколай i його пiдопiчнi органiзували пошуки

зникнених без вicти росiйських солдат, побудували пам’ятники i каплицi

померлим солдатам, надали допомогу дiтям японських соладат, якi загинули

на вiйнi [23, c.511; 19, c.8, 10]. Зокрема, такi каплицi є в мiстах

Осака i Мацуяма.
Пiд час землетрусу 1891 року мiсiя i церква провели збiр речей i коштiв

для постраждалих [14, c.53].
Святитель Нiколай Японський фактично був органiзатором управлiння

Японської Православної Церкви на апостольських началах. В 1870 роцi

святитель Нiколай складає, а Святiйший Сенод затверджує "Iнструкцiю для

мiсiї”, яка стає головним документом, який регламентував роботу мiсiї

[14, c.18; 30, c.8]. В липнi 1872 року в Хакодате в мiсцевому соборi

вiдбулося перше архiєрейське богослужiння [14, c.23]. Територiя

поширення православ’я в Японiї охоплювала о.Хоккайдо, о.Хонсю до мiст

Хiросiма i Аморiя [23, c.510]. Головним органом управлiння Японської

Православної Церкви, яка була повнiстю самостiйною, був щорiчний

Токiйський собор, який проходив 29 квiтня [16, c.240; 18, c.16]. Перший

собор зiбрався в Токiо в 1872 роцi [14, c.25].
Вiн вiдбувався на демократичних засадах, жодного тиску на учасникiв

собору з боку архiєпископа Нiколая не було. В щоденнику 24 квiтня 1905

року вiн писав: ”Я крайне бережно обращался с юною Японскою Церковью,

стараясь не производить ни малейшего давления из опасения, что юная

впечетлительность примет отпечаток слишком глубоко, и это отзовется

некоторого рода болезненностью” [6, c.1]. Показовим є випадок зi

священником Романом Цудою. Цей священник повинен був бути на церковних

зборах i в цей же час вiн хотiв з’їздити до родичiв у Йокогаму. Роман

вирiшив знехтувати зборами. Святитель Нiколай спокiйно зауважив, що, як

священник, вiн зобов’язаний бути на зборах. Цуда почав нервувати i

гаряче заперечувати. Святитель Нiколай без нервiв вислухав Романа i

знову спокiйно зауважив, що хотiв би бачити Романа Цуду на зборах,

повернувся i пiшов геть. Лишившись на самотi, Роман Цуда наздогнав

святителя Нiколая i попросив у нього вибачення, пообiцяв бути присутнiм

обов’язково на церковних зборах [31, c.4-5].
На Токiйських соборах були присутнi i священники, i представники

прихожан. Кандидати в священники обговорювалися на соборi i їх обирали

бiльшiстю голосiв [14, c.25, c.55; 18, c.16]. Мiж соборами керiвним

органом церкви була Токiйська церковна рада, очолювана архiєпископом

Нiколаєм [1, c.68; 14, c.55]. Справами кожної православної общини

керувала обрана з прихожан рада, яка засiдала щонедiлi [18, c.17]. Дуже

часто прихожани общини збиралися разом, незалежно вiд майнового стану.

Це сприяло єдностi общини [18, c.17].
Владика Нiколай Японський намагався зробити церкву рiдною домiвкою для

японцiв. В храм заходили без взуття, пiд час церковної служби прихожани

сидiли на пiдлозi, встеленiй циновками [18, c.19]. Японцi створили свiй

унiкальний церковний спiв, служба здiйснювалася на японськiй мовi [16,

c.240; 18, c.19].
В 1908 роцi прибув Нiколаю Японському на допомогу єпископ Сергiй

(Тихомиров). Нiколай Японський дуже цьому зрадiв, адже до цього вiн

непокоївся долею Японської Церкви на випадок своєї смертi. В щоденнику

святитель Нiколай записав: ”Дело миссии в добрых руках” [14, c.52; 26,

c.2].
Архiєпископ Нiколай Японський отримував пастирську пiдтримку з Росiї.

Митрополит Московський Iннокентiй, який сам проводив мiсiонерську роботу

на Далекому Сходi, для сприяння мiсiонерськiй дiяльностi в 1865 роцi

створює Православне Мiсiонерське товариство [33, c.32-33]. В 1908 роцi в

Києвi i в 1910 роцi в Казанi i Iркутську вiдбулися Всеросiйськi

мiсiонерськi з’їзди [33, c.33].
Отже, щоб добитися таких блискучих результатiв в Японiї, святитель

Нiколай Японський i його сподвижники провели величезну роботу.
Нiколай Японський проаналiзував перспективи поширення православ’я в

Японiї, вивчив мову країни, звичаї, менталiтет японцiв. Головними

напрямами дiяльностi Православної мiсiї були проповiдницька дiяльнicть

на науковiй основi, титанiчна перекладацька робота i широка видавнича

дiяльнiсть.
Нiколай Японський хотiв бачити не просто православних, а освiчених

православних японцiв. Силами мiсiї i Нiколая Японського було вiдкрито

сiм навчальних закладiв. Багато визначних дiячiв Японiї були

випускниками цих закладiв [15]. Православна мiсiя започаткувала в Японiї

широку благодiйну дiяльнiсть. Була створена на демократичних,

апостольських засадах Японська Православнв Церква, яка сприяла єдностi,

соборностi православних японцiв. У святителя Нiколая була тверда

впевненiсть, що його робота i Японська Православна Церква повиннi бути

поза полiтикою.
Сам Нiколай Японський вимагав вiд православних японцiв бути синами

Японiї i завжди виконувати свiй патрiотичний обов’язок [14, c. 48-49].
Ця робота принесла свої плоди: в Японiї була створена самостiйна

Японська Православна Церква, яка попри полiтичнi катаклiзми, впевнено

iснує i зараз.







ВИСНОВКИ

В 2012 роцi виповнилося сто рокiв, як почив святитель,

архiєпископ Японський Нiколай (Касаткiн). Але й зараз втiлюються в життя

його iдеї: iснує Японська Православнв Церква, для вшанування його

пам’ятi в Японiї побував Патрiарх Московський Кирило i разом з

митрополитом Японiї Даниїлом вiдслужив службу на могилi cвятителя

Нiколая.
В далекому 1861 роцi молодий 25-рiчний iєромонах Нiколай (Касаткiн)

прибув до далекої, невiдомої Японiї, щоб очолити посольську церкву. Але

тут його чекали не спокiйне життя священника, а "труды апостольськие”.

Головною метою молодого iєромонаха було поширення православної вiри

серед японцiв. Вiн був сином своэї епохи, "шестидесятником” Росiї XIX

столiття, готовим своїм переконанням вiддати все своє життя без останку.

Вивчивши японське суспiльство i японську мову, iсторiю Японiї i японську

лiтературу, вивчивши душу японця, ставши "японцем серед японцiв”,

Нiколай Японський приступив до своєї мiсiонерської дiяльностi. Його

оточили вiрнi учнi, помiчники i соратники, багато колишнiх самураїв,

готових разом зi своїм учителем вiддати себе для просвiтництва Японiї

"словом євангельським”. Це i Павло Савабе, синтоїстський жрець, який

проникнувся любов’ю до Христа i на жертовнику синтоїстського храму читав

Євангелiє i для мiсiонерської справи пожертвував родовий самурайський

меч. Це i Павло Накаi, маленький японець, який сягав святителю Нiколаю

ледве грудей, по 8 годин на день сидiв за перекладами церковної

лiтератури i Бiблiї на японську мову. Це i художниця Амасiта Рiн, яка по

14 годин на день кiлька рокiв вивчала iконописнi традицiї Росiї, щоб

створити свою неповторну японську iконописну школу. Це i Ольга Эфимiвна

Путятiна, дочка багатого i вiдомого адмiрала, прийнявши чернецтво, все

життя присвятила поширенню православ’я i освiти серед японських жiнок.

Це i брати Анатолiй i Якiв Тихай, випускники Київської духовної

академiї, якi започаткували поширення в Японiї вiзантiйського хорового

спiву i церковної музики, яка, на думку японських вчених, стала

невiд’ємною частиною японської культури.
Це i єпископ Сергiй (Тихомиров), який прийняв естафету з рук святителя

Нiколая, разом з японцями вiдбудував Токiйський Воскресенський храм в

Токiо пiсля пожежi в 1923 роцi. В 1945 роцi японська контррозвiдка

звинуватить монархiста, єпископа Сергiя, в шпигунствi на користь СРСР.

Вiд катувань Сергiй захворiв i помер, але не покинув свiй пастирський

жезл.
Це i архiтектор Щурупов, художник-iконописець Пошехонов, i англiєць

Кондер, якi звели в центрi Токiо собор, який i досi викликає подив i

гордiсть у японцiв, i який вони називають ласкаво в честь свого апостола

– "Нiкорай-до”.
З такими людьми i з мiцною вiрою в промисел Божий, святитель Нiколай

приступив до нелегкої своєї мiсiї. Вiн i його помiчники пiшки пройшли

Японiю з краю в край, несучи слово Євангелiя японцям. Святитель Нiколай

вiдвiдував кожну християнську общину, кожну японську християнську сiм’ю.

Дiзнавшись про прибуття улюбленого Нiколая, японцi виходили йому

назустрiч в будь-яку погоду, що дуже бентежило святителя Нiколая. Вiн не

ховався за стiнами в кел’ях, а йшов до простих людей, допомагаючи їм i

словом, i дiлом. Неможливо про це читати в його щоденниках без

хвилювання. Саме тому щороку по 800-900 японцiв ставали православними

християнами.
Трудами мiсiї i її керiвника було створено перекладацький центр який

перекладав Бiблiю, богослужiння, класикiв росiйської лiтератури на

японську мову. Японцi, цi "шiстедесятники” епохи Мейдзi, спраглi до

знань, читали цю надруковану лiтературу. Мiсiя видає часописи,

поглиблюючи вiру i релiгiйнi знання японцiв. Цi часописи iснують в

Японiї i нинi.
Нiколай Японський хотiв бачити православних японцiв освiченими людьми. В

цей час за знаннями багато японцiв поїхало до Європи. А святитель

Нiколай принiс освiту з Росiї до Японiї. Саме православнi навчальнi

заклади виховали i дали освiту багатьом вiдомим японцям, якi не стали

православними, але зберегли любов i шану i до святителя Нiколая, i до

православних навчальних закладiв. Саме цi люди під час

росiйсько-японської вiйни, коли з боку фанатикiв для Нiколая i його

прибiчникiв загрожувала небезпека, з допомогою полiцiї забезпечили

безпеку i правопорядок. А розвиток в Азiї освiти для жiнок започаткувала

саме православна мiсiя на чолi з архiєпископом Нiколаєм.
Нiколай i його мiсiя започаткували в Японiї i благодiйну дiяльнiсть.

Завдяки мiсiї в Японiї при церквах з’явилися притулки для iнвалiдiв та

сирiт. Саме завдяки мiсiї ми спостерiгаємо людське вiдношення до

росiйських полонених в Японiї. А за могилами померлих вiд ран росiйських

солдат японцi доглядають i нині.
Нiколай органiзував молоду Японську Православну Церкву на демократичних,

апостольських основах. Тут прислухаються i до слова священника, i до

слова вiруючого. Головнi питання тут вирiшують не волею однiєї людини, а

колективом, соборно. А церковна служба вiдбувається згiдно давнiм

японським традиціям. Досвiд Православної мiсiї в Японiї i робота

святителя Нiколая Японського не повиннi забутися. Адже й зараз, в

сучасний бездуховний свiт, новi мiсiонери повиннi нести високу культуру

i духовнiсть. А досвiд Нiколая Японського доможе правильно органiзувати

цю дiяльнiсть.
















СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1.Архиепископ Николай Японський // Журнал Московской Патриархии. -

1972.-№11.- с.63-74.
2.Архимандрит Георгий (Тертышников). Святой Равноапостольный Николай

архиепископ Японский. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://www.samhi ho.ne.jp/padvorie/general/sthick/ru/ugotovi.htm.
3.Боголюбова А.М. Российская духовная миссия в Японии в кон.XIX-нач.ХХ

века. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://www.dissercat.com/content/rossiiskaya-dukhovnaya-missiya-v-ya-p

onii-v-kontse-XIX-nachale-XX-veka.
4.Бурдин М. Инфографика: основные вехи миссии святого Николая Японского.

- [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://astrosobor.ru/infografika-osnovnye-vekhi-missii-svyatogo-nikola

ya-yaponskogo.
5.Дневники Святителя Николая. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://www.priestt.com.
6.Дневники святого Николая. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://pokrovkorsakov.mrezha.ru/index.php?jhnion=com_contentsvirw=arti

clesid=214:2010-06-21-23-43-448 catid=55: korsakovs itemid=103.
7.Дневники святого Николая Японского. - [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: //http://www.ciroto.ru/forum/view.php?subj=24652.
8.Дневники святого Николая Японского. - [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: //http://pokrovkorsakov.mrezha.ru/images/dnevniki.zip.
9.Духанин В. Апостол Японии и его миссия. - [Електронний ресурс]. –

Режим доступу:

//http?//ruskline.ru/monitoring-smi/2012/03/06/apostol-japonii-i-ego-mis

siya.
10.Житие святителя Николая Японского. - [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: //http://n-body/index.php/khristianstvo-v-japonii.
11.Иванова Г.Д. Архиепископ Николай и его ученики. // Из истории

общественной мысли Японии XVII-XIX вв. - М.: 1990. - c.192-211.
12.Иеромонах Николай. Из донесения начальника русской духовной миссии о

состоянии Православной Церкви в Японии за 1911 год. // Церковные

Ведомости.-1912. - №12-13. - с.500-501.
13.Иеромонах Николай. Сёгуны и микадо. // Русский вестник.- 1869. - №11

- с.207-227. - №12. - с.414-460.
14.КарповМ. Равноапостольный Николай, архиепископ Японский. -

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://stavroskrest.ru/content.
15.Кривко Ю.Б. Духовное открытие Японии // Русский вестник. - 1993. -

№3. - с.12.
16.Кривко Ю.Б. К истории деятельности мисси Русской Православной Церкви

в Японии в конце XIX-начале ХХ века // Материалы международной

конференции молодых историков. - Харьков: 1994. - c.236-241.
17.Кривко Ю.Б. Православие по свету: Япония // Църковен вестник. София.

- 1994. - №11(45).-с.8.
18.Митрополит Макарий(Невский). Святой Равноапостольний архиепископ

Японский Николай (Касаткин). - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://stavroskrest.ru/content/svyatoi-nikolay-kasatkin.
19.Накамура Каносукэ. Российские военопленные. - [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: //http://ricolor.org/zz/iaponia/mp/nik/dn/2/.
20.Николай Японский. Дневник.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://agios.org.ua/wiki/index.php/
21.Николай Японский.(Япония от А до Я. Энциклопедия). - [Електронний

ресурс]. – Режим доступу: //http://dic.nsfenc japan/533/
22.Николай Японский. Япония с точки зрения христианской миссии.-

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://adios.org.ua/wiki/index.php/
23.Позднеев Д. Архиепископ Николай Японский. // Церковные ведомости. –

1912. - №11. - с.466-468. - №12. - с.505-511.
24.Прокошев П. Русская православнвя миссия в Японии. // Странник. –

1896. - №2. -с.263-283.
25.Реутский А. Великий Неизвестный. // Жизнь Московской Патриархии. –

2012. -№4. - с.68-73.
26.РожинцевА. Архиепископа Николая(Касаткина). - [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: //http://www.otechestvo.org.ua/hronika/20052/h 2202.htm.
27.Розумцев С. К вопросу об экуменизме. - [Електронний ресурс]. – Режим

доступу: //http://cergij-r.hivejournal.com/8015.htm/
28.Cаблина Э.Б. Православная Церковь в Японии в к.XIX-XX вв. и ее

основатель Святитель Николай. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://www.dissercat.com/content/
29.CaблинаЭ.Б. Токийский кафедральний Воскресенский собор. -

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://www.osthedy.ru/ch-hist/hi-rpz/154141ja/15109.htm.
30.Святитель Николай Японський. Житие.- [Електронний ресурс]. – Режим

доступу:

//http://www.fatheralexander.org/booklets/Russian/swiatitel-nicholai-iap

onskij.htm.
31.Трухин В. Святитель Николай Японский. Штрихи к психологическому

портрету. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //

http://www.pravoslavie.ru/orthodoxehurches/41034.htm.
32.Федоров М. Япония и японцы: страна, религиозный, государственный,

домашний и общественный быт японцев.- Спб.: Просвещение, 1905.- 168с.
33.Чернышев В.М. Миссиология. - Санкт-Петербург: Издательство имени

святителя Льва, папы Римского, 2010. - 616с.
34.Чех А.А. Николай-до. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://www.mirknig.com./2012/09/21/nikolay-do-svyatitel-nikolay-yapons

kiy-kratkoe-zhizneopisanie-vydezzhki-iz-dnemikov.html.
35.Чубуков В. Выписки из дневников святого Николая Японского. -

[Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://Vladimir-chub.livejournal.com/36653.html.
36.Щербина А.А. Несчастный дневник. Архиепископ Японский Николай и его

заметки. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

//http://z2russia.far.ru/page/stu 47.html.
37.Япония и ее обитатели. - Спб.: Издательство Брокгауз-Ефрон, 1904. -

368с.
38.Япония и японцы. - Ростов-на-Дону: Донская речь, 1905. - 153с.
Категория: Мои статьи | Добавил: Натали (17.11.2013)
Просмотров: 821 | Комментарии: 4 | Рейтинг: 4.0/1
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 99

Мини-чат

Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz

  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0